Блог ведет Роман Бескровный
Бескровный
До українців. (Жовтіє листя на деревах …)
7 ноября в 14:29
До українців.
Жовтіє листя на деревах …
На часі осінь. Що чекать?
В гілках присутність їх скудіє.
Пташки свій спів не гомонять.
Минають дні. Життя як вітер,
Летить скаженно бігом хмар.
Не залишаю я в цім світі
Нічого, крім своїх примар.
Небогою вже скоро стану
Й позаду свій залишу шлях
Візьму у землю власну рану
Й останні сльози ув очах.
Немає тої України,
Яка була, як білий квіт,
Біда у ній панує нині,
Панує чужеземний світ.
Пішла з життя моя матуся,
Проклявши старості роки.
В тринадцять працювала Дуся
І все робила залюбки:
Підвівся Київ, став красою,
А Порох з Зеленню прийшли,
І стануть згадкою страшною
Та посміховиськом хули.
Живіть раби! Царі воліють,
Аби похльобка вам була
Святі Карпати тільки мріють,
А день то є нічна імла.
Жовтіє листя на деревах …
На часі осінь. Що чекать?
В гілках присутність їх скудіє.
Пташки свій спів не гомонять.
Минають дні. Життя як вітер,
Летить скаженно бігом хмар.
Не залишаю я в цім світі
Нічого, крім своїх примар.
Небогою вже скоро стану
Й позаду свій залишу шлях
Візьму у землю власну рану
Й останні сльози ув очах.
Немає тої України,
Яка була, як білий квіт,
Біда у ній панує нині,
Панує чужеземний світ.
Пішла з життя моя матуся,
Проклявши старості роки.
В тринадцять працювала Дуся
І все робила залюбки:
Підвівся Київ, став красою,
А Порох з Зеленню прийшли,
І стануть згадкою страшною
Та посміховиськом хули.
Живіть раби! Царі воліють,
Аби похльобка вам була
Святі Карпати тільки мріють,
А день то є нічна імла.
0
229
Оставить комментарий
Комментарии (0)
-
Пока никто не написал








