Блог ведет Роман Бескровный

Бескровный
Выхожу один я на дорогу ... Перевод на украинский язык.
6 августа в 17:02
М. Ю. Лермонтов
Оригинал:
Выхожу один я на дорогу;
Сквозь туман кремнистый путь блестит;
Ночь тиха. Пустыня внемлет богу,
И звезда с звездою говорит.
В небесах торжественно и чудно!
Спит земля в сиянье голубом...
Что же мне так больно и так трудно?
Жду ль чего? жалею ли о чем?
Уж не жду от жизни ничего я,
И не жаль мне прошлого ничуть;
Я ищу свободы и покоя!
Я б хотел забыться и заснуть!
Но не тем холодным сном могилы...
Я б желал навеки так заснуть,
Чтоб в груди дремали жизни силы,
Чтоб, дыша, вздымалась тихо грудь;
Чтоб всю ночь, весь день мой слух лелея,
Про любовь мне сладкий голос пел,
Надо мной чтоб, вечно зеленея,
Темный дуб склонялся и шумел.
Власний переклад на українську мову:
Дістаюся сам я на дорогу
Кремениста путь в імлі блищить
Тиша вкруг. Пустеля личить Богу
З подругою зірка не мовчить
В небі все урочисто та дивно
В голубому сяйві спить земля
Боляче ж чому мені й руйнівно?
Що шкодую? Що чекаю я?
Від життя нічого не чекаю
І минулих не шкодую днів
Спокій і свободу я шукаю
Та забутись і заснуть хотів
В тім, не у холоднім сні могили,
Зазирнути в вічність я б бажав,
Я б життю бажав, були щоб сили,
Дихання у грудях, щоб я мав
Щоб і ніч, і день у власний намір
Про кохання спів я чути міг
Темний дуб зеленими гілками,
Шумлячи, схилявся щоб до ніг
Оригинал:
Выхожу один я на дорогу;
Сквозь туман кремнистый путь блестит;
Ночь тиха. Пустыня внемлет богу,
И звезда с звездою говорит.
В небесах торжественно и чудно!
Спит земля в сиянье голубом...
Что же мне так больно и так трудно?
Жду ль чего? жалею ли о чем?
Уж не жду от жизни ничего я,
И не жаль мне прошлого ничуть;
Я ищу свободы и покоя!
Я б хотел забыться и заснуть!
Но не тем холодным сном могилы...
Я б желал навеки так заснуть,
Чтоб в груди дремали жизни силы,
Чтоб, дыша, вздымалась тихо грудь;
Чтоб всю ночь, весь день мой слух лелея,
Про любовь мне сладкий голос пел,
Надо мной чтоб, вечно зеленея,
Темный дуб склонялся и шумел.
Власний переклад на українську мову:
Дістаюся сам я на дорогу
Кремениста путь в імлі блищить
Тиша вкруг. Пустеля личить Богу
З подругою зірка не мовчить
В небі все урочисто та дивно
В голубому сяйві спить земля
Боляче ж чому мені й руйнівно?
Що шкодую? Що чекаю я?
Від життя нічого не чекаю
І минулих не шкодую днів
Спокій і свободу я шукаю
Та забутись і заснуть хотів
В тім, не у холоднім сні могили,
Зазирнути в вічність я б бажав,
Я б життю бажав, були щоб сили,
Дихання у грудях, щоб я мав
Щоб і ніч, і день у власний намір
Про кохання спів я чути міг
Темний дуб зеленими гілками,
Шумлячи, схилявся щоб до ніг
0
184
Оставить комментарий
Комментарии (0)
-
Пока никто не написал